Ільці

До 1962 року Ільці були складовою частиною села Жаб’є. В 1962 році Жаб’є перейменоване на Верховину. 29 грудня 1993 року село Ільці було виділене як окрема адміністративна одиниця із своєю сільскою радою, якій підпорядковано і село Великий Ходак.

Село Ільці розташоване в східних Карпатах(приблизно 652 м н.р.м) на берегах Чорнго Черемоша та річки Ільця (Ільцівка).

У 1745 році з’явилас перша писмова згадка про с. Ільці. Якщо вивчати назву села, то є така версія: назва села походить від річки Ільця, що бере початок у Волові, де колись проживав ватаг Ілюк, а ще кажуть старожили, що в селі жив багач Ілля, то ж його іменем назвали село Ільці.

Село славиться народними умільцями: різблярами, інтер’єрниками; є майстри – ліжникарі. Основними заняттями місцевих жителів є тваринництво, землеробство, обробка деревини.

В селі знаходяться такі історичні пам’ятки: пам’ятник воїнам -визволителям, які загинули під час війни 1941-1945, могила невідомого солдата, меморіальна дошка воїну –інтернаціолісту Василю Дмитровичу Зузяку на будинку школи, символічна могила борцям за волю України, захоронення євреїв в урочищі Кропив’янім. Архітекрурна пам’ятка – церква Пресвятої Тройці.

Поверхня села Ільці гориста , воно оточене горами Великий Погар (1322), Малий Погар (1122м), Кострича (1585м), Магурка (1025м), Білінчуків Верх.

На території села протікают річки: Чорний Черемош, Ільця , потоки: Данилюків, Рогатинюків, Грабовець. Є запаси річкового гравію як будівельного матеріалу.

Те, що с.Ільці в XIX- поч. XXст. було культурно – освітнім центром Гуцульщини, відомим далеко за її межами, є фактом однозначним. Та минувшина таїт в собі багато яскравих сторінок, з якими ми тільки стоїмо на початку ознайомлення, а відкривают вони нам цілком нове розуміння здавалось би очевидних речей.