Криворівня

Село Криворівня має давню і багату історію та культуру. Таких сіл, з унікальною духовною спадщиною, де жила і творила національна еліта України, в нашій державі не більше десятка. Криворівня  розташована на двох берегах річки Чорний Чнрнмош. Перша письмова згадка про село відноситься до 1654 року, хоча насправді воно виникло набагато раніше.

Назва села Криво рівня походить від форми рельєфу його центральної частини, яка має вигляд смужки рівнини вигнутої дугою навколо підніжжя гори Довбушанка. Мабуть, ця вигнута ( крива) рівнина, яка має форму підкови і дала назву селу – Криво рівня ( Крива рівня). Адже нижче за течією річки Чорний Черемош знаходиться невеличке село, яке має назву просто Рівня, тобто рівнина. Якщо дивитися на Криворівню з гори Таночка, то дана назва села стає цілком очевидною, тому що в першу чергу привертає увагу дуже крутий вигин рівнини, розділеної річкою Чорний Черемош, що виблискує на сонці, як прекрасна   «срібна пектораль».

Існує інша версія походження назви села, хоч вона, менш вірогідна. Дехто вважає, що одним з перших поселенців села був коваль на прізвисько Кривий, який жив на рівнині. Люди з верхів, йдучи з невідкладними справами  до нього казали: « Іду до Кривого на рівню». Згодом цей вислів трансформувався у словосполучення, що стало назвою села.

Криворівня відома багатьма пам’ятками історії та культури. Крім церкви Різдва Пресвятої Богородиці та дзвіниці, пам’яток історії XVIII століття, про минуле краю нагадує встановлений пам’ятний знак на спомин про 10-у річницю смерті Івана Франка. 30 квітня 1953 року у хаті різьбяра, фотографа Василя Якіб’юка, де на початку XX ст. жив і творив Іван Франко, було відкрито літературно – меморіальну кімнату – музей.

Пам’ятками природи місцевого значення є скелі Івана Франка, Михайла Грушевського, Довбуша, Фізій Камінь, сосни (присілок Царина), модрини (присілок Грашпарівка).

Великою культурною подією було відкриття в 1953 році літературно – меморіального музею Івана Франка в хаті, де жив письменник. Музей у селі – це і культурний, і мистецький, і краєзнавчий центр.

Крім музею в селі функціонують об’єкти, що мають історичну цінність  і будуть в майбутньому музеями. Це музей хата – гражда  П. Харук, хата Параски Плитки – Горицвіт.

29 вересня на присілку Грушівка, де колись жив перший Президент України, відкрито музей – садибу Михайла Грушевського. На початку XX ст. в Криворівні побували українські письменники Іван Франко, Леся Українка, В. Стефаник, М. Коцюбинський,      О. Кобилянська, Марко Черемшина, Г. Хоткевич,  О.Олесь; літературознавці – В.Доманицький , М.Могилянський; художники – І.Труш, М.Жук; етнографи – Ф.Вовк, В.Гнатюк; історики – М. Грушевський, І. Крип’якевич; артисти – К.Станіславський, В.Немирович-Данченко та інші.

Криворівня  живе, Криворівня розвивається. Не виключено, що це прекрасне і неповторне село на Гуцульщині одним із перших в Україні одержить статус Національного історико-культурного музею – заповідника «Криворівня». Про це дбають і мріють жителі «Українських Афін».